В умовах військової агресії, політичної та економічної кризи трансформація конституційної системи в Україні стає невизначеною, що пов'язано зі зниженням легітимності влади та лояльності населення. Порушення, обмеженням прав людини та зворотних зв'язків між населенням і владою ускладнюють інтеграцію України у світовий правовий простір. Тому сьогодні важливо визначити, які правові традиції є основою українського конституціоналізму: російські, радянські чи власні здобутки, що ідентифікують Україну на світовій арені.

Проблема тяглості конституційної традиції в Україні має значний вплив на суспільне життя, адже Конституція відображає національні цінності та суспільний консенсус. Континуїтет, як вираження безперервності правової системи та державності, важливий у конституційній доктрині. Конституція України визнає багатовікову історію державотворення, закріплену Актом проголошення незалежності 1991 року. Прийняття Конституції 28 червня 1996 року завершило процес оформлення державності, закріпивши правила функціонування інститутів влади на перехідний період. Конституція заклала основи подальшої модернізації національної правової системи, підкреслюючи правовий континуїтет та правонаступність незалежної України.

Як приймали Конституцію України

Конституція України закріпила суверенітет і цілісність території держави, забороняючи розміщення іноземних військових баз, демократичний шлях розвитку та верховенство права в нашій країні. Будапештський меморандум 1994 року підтвердив гарантії суверенітету та територіальної цілісності України з боку Росії, Великобританії та США, однак події останніх років свідчать про неоднозначність та вразливість цих механізмів.

Будапештський меморандум: чи мав Київ можливість залишитися у клубі ядерних держав?

Континуїтет будь-якої країни ґрунтується на національній конституційній традиції, яка визначає погляди на природу конституції, її роль у суспільстві та відповідну конституційну культуру. Він пояснює сутність конституційних трансформацій, логіку реформ і проблему національної самоідентифікації. Усталену конституційну традицію складають соціальні цінності, щодо яких у суспільстві склався консенсус. В Україні континуїтет пов'язаний із захистом прав і свобод, демократичними традиціями та народним суверенітетом. Натомість дисконтинуїтет порушує ці елементи конституційного устрою. Історичний досвід України свідчить про обстоювання прав у складі Речі Посполитої та Гетьманщини, на противагу патерналізму й комунітаризму Російської імперії та СРСР.

Історія України: Український шлях до незалежності

Демократичні конституційні традиції в Україні тісно пов’язані з парламентським правом і представництвом народу, що завжди супроводжувалися дискусіями щодо рівності участі в публічних справах. Незабезпечення адекватного народного представництва підриває демократичні традиції, як це видно з нинішнього виборчого законодавства. Конституція Пилипа Орлика 1710 року закріпила механізм поділу влади, обмежуючи свавілля гетьмана. Місцеве самоврядування та участь громадян у вирішенні публічних питань є ключовими для української конституційної традиції. Відсутність дієвих гарантій самоврядування перешкоджає успіху сучасної конституційної моделі.

Як формувалася Вертикаль Влади в Україні?

Ідея доступного і справедливого правосуддя завжди мала важливе суспільне значення в Україні. Навіть під час відсутності офіційного визнання у Російській імперії, українські суди застосовували чинне право, що гарантувало права і свободи малоросійського народу. Правовий документ, схожий на англійський Habeas Corpus Act, забезпечував гарантії основних свобод і прав людини.

Порівняла демократії Великобританії, України та Північної Кореї!

Сучасна концепція захисту прав і свобод людини в Україні включає поєднання індивідуальних свобод і патерналістських підходів до захисту колективних прав. Важливим елементом є принцип субсидіарності, що сприяє особистій відповідальності та співпраці між різними спільнотами, підвищує довіру в суспільстві і зміцнює роль громадянського суспільства.

Сучасна конституційна традиція України є складною системою цінностей та норм, що визначають її правовий порядок. Вона включає в себе елементи лібералізму та комунітаризму в сфері прав людини, а також поєднання демократичних і авторитарних традицій у взаємодії державних інститутів. В одночас з цим, в Конституцію закладені механізми захисту прав громадян від можливих зловживань владою.

Розділ ІІ Конституції України "ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА"

Сучасна концепція захисту прав і свобод людини в Україні включає поєднання індивідуальних свобод і патерналістських підходів до захисту колективних прав. Важливим елементом є принцип субсидіарності, що сприяє особистій відповідальності та співпраці між різними спільнотами, підвищує довіру в суспільстві і зміцнює роль громадянського суспільства.

Джерело: Савчин М.В. Конституційна традиція в Україні та перехід до модернізації національної правової системи //Стратегічні пріоритети, №2(15), С. 83 - 89, 2010. Електронний ресурс. – [Режим доступу]:  https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/4496/1/Savchyn_continuity.pdf