Нормативно-правове забезпечення освітнього процесу в початкових класах
Організація освітньої діяльності в 1-4-х класах закладу загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Указу Президента України «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки» (від 13.10.2015 № 580/2015), Концепції Нової української школи «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р); Державного стандарту початкової освіти (затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018, 1-2 класи), Державного стандарту початкової загальної освіти (затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1273 від 08.10.2019, 3-4 класи).
Особливості організації освітнього процесу в початкових класах окреслено в чинних наказах, листах та методичних рекомендаціях МОН України.
Державний стандарт початкової освіти (2018) застосовується з 1 вересня 2018 року для учнів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти (1-2 класи). У 3-4-х класах реалізується Державний стандарт початкової загальної освіти (2019).
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання є освітня програма закладу загальної середньої освіти. Освітня програма закладу освіти розроблена на основі:
для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН України від 21.03.2018 № 268), розроблених під керівництвом Савченко О.Я.
для 3-4 класів – Державного стандарту початкової загальної освіти (2019), типових освітніх програм (наказ МОН України від 08.10.2019 № 1273), розроблених під керівництвом Савченко О.Я.
Новий Державний стандарт відкриває можливість вибору та створення власного навчального забезпечення освітнього процесу. Чинні вимоги до його якості доповнюються показниками, що відповідають пріоритетам нового Державного стандарту й передбачають реалізацію ідеї інтеграції; дослідницький підхід до формування вмінь; конструювання знань, а не їх відтворення; організацію пошуку інформації з різних джерел; розвиток критичного мислення, творчості тощо.